рука

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. рука́ ру́ки
Р. руки́ ру́к
Д. руці́ рука́м
З. ру́ку ру́ки
О. руко́ю рука́ми
М. рукі́ рука́х
К. ру́ко* ру́ки*

рука́

Іменник жіночого роду, відмінювання 3f'.


Корінь: -рук-; закінчення:

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. кожна з двох верхніх кінцівок людини від плечового суглоба до кінчиків пальців ◆ немає прикладів застосування.
  2. частина цієї кінцівки від зап'ястка до кінчиків пальців; кисть ◆ немає прикладів застосування.
  3. перен. складова частина якого-небудь предмета, що зовнішнім виглядом або функцією подібна до верхньої кінцівки людини ◆ немає прикладів застосування.
  4. перен. слід, результат чиєї-небудь діяльності ◆ немає прикладів застосування.
  5. перен. манера писання, почерк ◆ немає прикладів застосування.
  6. перен., розм. впливова людина, яка може, здатна захистити, підтримати і т. ін. кого-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  7. перен. згода на шлюб, на одруження ◆ Попросити руки дівчини.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Російська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. рука́ ру́ки
Р. руки́ ру́к
Д. руке́ рука́м
З. ру́ку ру́ки
Ор. руко́й рука́ми
М. руке́ рука́х

ру-ка́

Іменник жіночого роду, відмінювання 3f'.


Корінь: -рук-; закінчення:

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. рука (аналог. укр. слову 1) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

  1. -

Гіпероніми[ред.]

  1. часть тела

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??