свідчення

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	сві́дчення	сві́дчення
Р.	сві́дчення	сві́дчень
Д.	сві́дченню	сві́дченням
З.	сві́дчення	сві́дчення
Ор.	сві́дченням	сві́дченнями
М.	сві́дченні сві́дченню	сві́дченнях
Кл.	сві́дчення	сві́дчення

сві́д-чен-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -свідчення-.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
2. повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем чи обізнаною у певній справі людиною ◆ немає прикладів застосування.
3. розповідь про що-небудь (у книгах, документах) ◆ немає прикладів застосування.
4. давання показань на суді або на допиті; показання свідка ◆ немає прикладів застосування.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• дати свідчення

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь
Англійськаen: evidence (en) Російськаru: свидетельство (ru) сер.

повідомлення про щось, підтвердження чого-небудь очевидцем чи обізнаною у певній справі людиною

розповідь про що-небудь (у книгах, документах)

давання показань на суді або на допиті; показання свідка

Джерела

• Словник УЛІФ: свідчення