сербська мова
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- стандартизований варіант сербохорватської мови,[1][2][3] який використовують переважно в Сербії, Чорногорії[4] та Боснії й Герцеґовині. Крім того, мова має статус міноритарної в Хорватії, Македонії, Румунії, Угорщині, Словаччині, Чехії, Албанії та Греції. Належить до групи південнослов'янських мов. ◆ П’єса «Кольори» перекладена сербською мовою і презентована сербській публіці... http://koronatsiya.com/pyesi-pavla-arye-perekladeno-cheskoyu-i-serbskoyu-movami/
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- ↑ David Dalby, Linguasphere (1999/2000, Linguasphere Observatory), pg. 445, 53-AAA-g, "Srpski+Hrvatski, Serbo-Croatian".
- ↑ Benjamin W. Fortson IV, Indo-European Language and Culture: An Introduction, 2nd ed. (2010, Blackwell), pg. 431, "Because of their mutual intelligibility, Serbian, Croatian, and Bosnian are usually thought of as constituting one language called Serbo-Croatian."
- ↑ Václav Blažek, "On the Internal Classification of Indo-European Languages: Survey" retrieved 20 Oct 2010, pp. 15-16.
- ↑ Перепис населення Чорногорії 2011, Montstat, http://www.monstat.org/userfiles/file/popis2011/saopstenje/saopstenje(1).pdf