склонение

Матеріал з Вікісловника

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. склоне́ниие склоне́ниия
Р. склоне́ниия склоне́ниий
Д. склоне́ниию склоне́нииям
З. склоне́ниие склоне́ниия
О. склоне́ниием склоне́нииями
П. склоне́ниии склоне́нииях

скло-не́-ни·е

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: с-; корінь: -клон-; суфікси: -ениj.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. нахиляння, схиляння ◆ немає прикладів застосування.
  2. лінгв. (процес) відмінювання ◆ немає прикладів застосування.  ; (результат) відміна ◆ немає прикладів застосування.
  3. астрон. схилення ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. сгибание, наклон

Антоніми[ред.]

  1. выпрямление, распрямление
  2. прямое восхождение

Гіпероніми[ред.]

  1. изменение, движение
  2. словоизменение
  3. координата, дуга, угол


Гіпоніми[ред.]

Співгіпоніми[ред.]

  1. приседание, изгиб
  2. спряжение
  3. прямое восхождение

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від дієсл. склонять (склонить), далі від клонить, далі — праслов'янської форми, від котрої також виникли ст.-слов. клонити (д.-грец. κλίνειν «наклонять»), рос. клонить, укр. клони́ти, білор. клонíць, болг. клоня́ «клонить, склонять», сербохорв. кло̀нити, кло̏ним «уклонять(ся), склонять(ся)», словен. klóniti, klǫ́nim «защищать, заслонять (от дождя, ветра)», чеськ. klonit «наклонять; сгибать», словац. klоniť, пол., в.-луж. kłonić, н.-луж. kłoniś. (Використані матеріали словника М. Фасмера.).