слов'яни
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | — | слов'я́ни |
Р. | — | слов'я́нів |
Д. | — | слов'я́нам |
З. | — | слов'я́ни |
Ор. | — | слов'я́нами |
М. | — | на/у слов'я́нах |
Кл. | — | слов'я́ни |
сло-в'я́н
Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -слов'ян-; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- велика група споріднених за мовою та культурою народів, що живуть у Східній і Центральній Європі та утворюють три гілки: східнослов'янську (українці, білоруси, росіяни), західнослов'янську (поляки, чехи, словаки, лужичани), південнослов'янську (серби, болгари, хорвати, словенці, македонці). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
- слов'янці ◆ Слов'янці півострова свою плем'я-державу назвали Мала Україна (Мала Земля) Mykola Halychanet︠s︡ʹ Наш український Крим: Життя українців на півострові 2007 69
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |