собака
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | соба́ка | соба́ки |
| Р. | соба́ки | соба́к |
| Д. | соба́ці | соба́кам |
| З. | соба́ку | соба́ки[1], соба́к |
| О. | соба́кою | соба́ками |
| М. | соба́ці | соба́ках |
| К. | соба́ко | соба́ки |
со-ба́-ка
Іменник чоловічого (і рідше жіночого) роду, істота, відмінювання 3a.
Корінь: -собак-; закінчення: -а
Вимова [ред.]
МФА: []
Семантичні властивості [ред.]
Значення [ред.]
- свійська тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. ◆ Чуючи такий ґвалт, собаки то брехали, а то вже стали вити. Г. Квітка-Основ'яненко
- перен., зневажл. зла, жорстока, недоброзичлива людина ◆ — Собака, — вилаявся дід і блиснув своїми очима у бік уланів. Д. Бедзик
- перен., до чого той, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина ◆ немає прикладів застосування.
- хижий ссавець родини собачих ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми [ред.]
- собака, пес, цуцик розм., гавкун розм., псина розм., бровко розм., рябко розм., барбос розм.; цюцько розм., цюця; шавка; сука, сучка
- негідник, мерзотник, поганець підсил. розм., паразит підсил. розм.; підлотник, личина, гадюка, гад, гадина, змія, змій, зміюка підсил., лайл., зневажл.; капосник розм., пакосник розм., пакісник розм.; падло, падлюка, паршивець, паскуда, паскудник, плюгавець, собака, пес, стерво, супостат заст., шибеник заст.; свиня лайл., свинюка підсил. лайл., свиняка; ледащо, безбожник, нехрист, бусурман, бусурмен, невіра, недовірок, нечестивець, байстрюк, байстря, барбос, босяк
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
Гіпоніми [ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми [ред.]
Споріднені слова [ред.]
- зменш.-пестливі форми: собачка
- іменники: собача, собачатина, собаченя, собачина, собачиця, собачище, собачник, собачниця, собачня
- прикметники: собачий
- дієслова: собачити, собачитися
- прислівники:
Етимологія [ред.]
Від ??
Переклад [ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Им. | соба́ка | соба́ки |
| Род. | соба́ки | соба́к |
| Д. | соба́ке | соба́кам |
| Вин. | соба́ку | соба́к |
| Твор. | соба́кой | соба́ками |
| Предл. | соба́ке | соба́ках |
со-ба́-ка
Іменник жіночого роду, відмінювання 3a.
Корінь: -собак-; закінчення: -а
Вимова [ред.]
МФА: []
Семантичні властивості [ред.]
Значення [ред.]
- собака (аналог. укр. слову [1]) ◆ немає прикладів застосування.
- собака (аналог. укр. слову [2]) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми [ред.]
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
Гіпоніми [ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми [ред.]
Споріднені слова [ред.]
- зменш.-пестливі форми: собачка
- іменники: собачник
- прикметники: собачий
- дієслова: собачиться, насобачиться
- прислівники: по-собачьи
Етимологія [ред.]
Від ??
- ↑ Форма вживається лише у значенні тварини

