сова

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук
Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. сова́ со́ви
Р. сови́ со́в
Д. сові́ со́вам
З. сову́ со́в
О. сово́ю со́вами
М. сові́ со́вах
К. со́во со́ви

со-ва́

Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 1*d.


Корінь: -сов-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

Сова сіра.
  1. Хижий нічний птах з великою круглою головою, великими очима й коротким гачкуватим дзьобом. ◆ Підраховано, що одна сова поїдає за рік таку кількість мишей, яка може знищити цілу тонну зерна. , «Зоологія. Підручник для 7 кл.», 1957 р. ◆ Десь крикнула сова смутно та жалібно, неначе жалілась або плакала, мов дитина. Нечуй-Левицький, «V», 1966 р. ◆ В тайзі всіма голосами верещали перелякані сови. Володимир Гжицький, «Чорне озеро», 1961 р. * У порівняннях. ◆ Руденький чоловічок заблимав, як сова, очима. Олесь Досвітній, «Вибране», 1959 р. ◆ І засохли мої сльози, // Сльози молодії. // І тепер я розбитеє // Серце ядом гою, // І не плачу, й не співаю, // А вию совою. Тарас Шевченко, «I», 1963 р. ◆ [Б о б р е н к о:] Глядіть же ви, як тільки що зачули, // То зараз нам ви дайте певний знак. // [2-й  к о з а к:] Так, знаємо; совою крикнем. Володимир Самійленко, «II», 1958 р.
  2. тільки мн.: сови Совоподібні (лат. Strigiformes) — ряд птахів, до якого належать сова, пугач, тощо, які ведуть сутінковий спосіб життя. ◆ Сови — осілі або кочові птахи; вони дуже корисні і потребують охорони. З Вікіпедії
  3. Організація психіки людини, період активності якої доводиться на нічний час; людина такого типу (протил.: жайворонок). ◆ немає прикладів застосування.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Псл. sova давнього звуконаслідувального походження; — паралельне дбрет. couann «сова», брет. kaouen «сова», кімр. cuan «нічна сова», лат. cavannus «сіра сова» (з гал.), а також двн. hūwo' «сова», hūwila «совка», вірм. sag «гуска», лит. šaũkti «кричати» та іншим задньопіднебінним лит. kóva «галка», naktikóva «сова, нічний ворон», двн. kaha «галка», дінд. kā́uti «кричить», що виводяться з іє. *kā́u-/kḗu-/kū- «кричати, вити», з яким пов'язані також псл. kavъkati «кричати», укр. ка́вкати «кричати», ка́ва «галка, сива ворона». — Булаховський Вибр. пр. III 262; Черных II 183—184; Фасмер III 704; Brückner 508; Holub—Lyer 447; Machek ESJČ 568; Schuster-Šewc 1336; Skok III 307; Mareš Slavia 1967, 361—364; Trautmann 123, 300; Fraenkel 968; Mühl.—Endz. III 772; Kořínek 137; Pokorny 535—536.Пор. кав.


Переклад[ред.]

Джерела[ред.]