сооружение
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | сооруже́ниие | сооруже́ниия |
| Р. | сооруже́ниия | сооруже́ниий |
| Д. | сооруже́ниию | сооруже́нииям |
| З. | сооруже́ниие | сооруже́ниия |
| О. | сооруже́ниием | сооруже́нииями |
| П. | сооруже́ниии | сооруже́нииях |
со-о-ру-же́-ни·е
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: со-; корінь: -оруж-; суфікс: -ениj; закінчення: -е.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- споруджання (дія за значенням сооружать[[Категорія:Вербальні слова}}]]). ◆ немає прикладів застосування.
- споруда. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- демонтаж, разрушение, снос
- -
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від дієсл. сооружать ??