стан

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Українська[ред.]

стан I[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. ста́н ста́ни
Р. ста́ну ста́нів
Д. ста́нові
ста́ну
ста́нам
З. ста́н ста́ни
О. ста́ном ста́нами
М. на/у ста́ні на/у ста́нах
К. ста́не* ста́ни*

стан

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. тулуб, корпус людини; торс ◆ немає прикладів застосування.
  2. те ж саме, що талія ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. торс
  2. талія

Антоніми[ред.]

  1. -

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

стан II[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. ста́н ста́ни
Р. ста́ну ста́нів
Д. ста́нові
ста́ну
ста́нам
З. ста́н ста́ни
О. ста́ном ста́нами
М. на/у ста́ні на/у ста́нах
К. ста́не* ста́ни*

стан

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. місце тимчасового розташування; стоянка, табір ◆ немає прикладів застосування.
  2. місце тимчасового розташування польових, мисливських і т. ін. бригад у період сезонної роботи, промислу тощоісце тимчасового розташування польових, мисливських і т. ін. бригад у період сезонної роботи, промислу тощо ◆ немає прикладів застосування.
  3. військо, воююча сторона ◆ немає прикладів застосування.
  4. суспільне об'єднання, угруповання; ворогуюча сторона ◆ немає прикладів застосування.
  5. заст. у дореволюційній Росії — адміністративно-поліцейський підрозділ повіту ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. табір


Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

стан III[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. ста́н ста́ни
Р. ста́ну ста́нів
Д. ста́нові
ста́ну
ста́нам
З. ста́н ста́ни
О. ста́ном ста́нами
М. на/у ста́ні на/у ста́нах
К. ста́не* ста́ни*

стан

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами ◆ немає прикладів застосування.
  2. сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т. ін. ◆ немає прикладів застосування.
  3. фіз. сукупність величин, що характеризують фізичні ознаки тіла ◆ немає прикладів застосування.
  4. характер розташування, взаємодія і рух часток речовини ◆ немає прикладів застосування.
  5. сукупність суспільно-політичних відносин, аспектів суспільного життя ◆ немає прикладів застосування.
  6. режим, розпорядок державного, суспільного життя, що його встановлює влада ◆ немає прикладів застосування.
  7. лінгв. Граматична категорія, яка виражає різні відношення дії до її суб'єкта та об'єкта ◆ немає прикладів застосування.
  8. соціальна група людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками, що остаточно склалася під час розшарування феодального суспільства ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

стан IV[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. ста́н ста́ни
Р. ста́на ста́нів
Д. ста́нові
ста́ну
ста́нам
З. ста́н ста́ни
О. ста́ном ста́нами
М. на/у ста́ні на/у ста́нах
К. ста́не* ста́ни*

стан

Іменник чоловічого роду, відмінювання 1a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. техн. машина або система машин для обробки металу під тиском ◆ немає прикладів застосування.
  2. спец. комплект колісних пар паровоза, вагона і т. ін.; скат ◆ немає прикладів застосування.
  3. техн. пристрій у молотарці, комбайні ◆ немає прикладів застосування.
  4. муз. рядок із п'яти горизонтальних паралельних ліній, признач. для написання нот ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]