сын

Матеріал з Вікісловника

Білоруська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

сын

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: -сын-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. син. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?


Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. сы́н сы́ны
Р. сы́на сы́нов
Д. сы́ну сы́нам
З. сы́на сы́нов
О. сы́ном сы́нами
П. сы́не сы́нах

сы́н

Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -сын-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. син. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?