територія
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | терито́рія | терито́рії |
Р. | терито́рії | терито́рій |
Д. | терито́рії | терито́ріям |
З. | терито́рію | терито́рії |
Ор. | терито́рією | терито́ріями |
М. | терито́рії | терито́ріях |
Кл. | терито́ріє* | терито́рії* |
те-ри-то́-рі-я
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -територ-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА : [tereˈtɔrʲijɐ] (одн.), [tereˈtɔrʲiji] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- частина земної кулі, що належить певній державі або входить до складу якої-небудь частини світу. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- земельний простір, зайнятий населеним пунктом, підприємством, установою тощо. [▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
частина земної кулі | |
земельний простір, зайнятий населеним пунктом, підприємством, установою | |