тримати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієслово., перех.

Відповідне дієслово доконаного виду — ?

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: [trɪ̞ˈmɑtɪ]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. узявши що-небудь у руки, в рот, у зуби тощо, ухопившись за щось, не випускати, мати в руках, у зубах тощо; держати. || Стискувати, затискувати щось губами, зубами, лапами тощо. || Вдержувати, піддержувати щось руками, на колінах і т. ін. || Обхопивши когось, мати біля себе. || Схопивши когось за що-небудь, не відпускати від себе. || За допомогою чогось стримувати, притримувати рух кого-, чого-небудь. || Піклуючись кимось, турбуючись, дбаючи про когось, не відпускати від себе. || Зберігати за собою, не віддавати, докладаючи зусиль ◆ Військові співці славутні, // Всі вони були при зброї, // А в руках тримали лютні. Леся Українка
  2. бути опорою чомусь, держати щось на собі. || Не давати упасти кому-небудь; підтримувати. || Бути підтримкою в житті, в якійсь справі, в якомусь починанні. || Зупиняти натиск когось, чогось ◆ І сам ти впав був од тяжкої рани, // Та прапор полку у руці втримав. М. Рильський
  3. надавши чомусь певного положення, зберігати в ньому протягом якогось часу. ◆ Тримати вікна відчиненими. || Зберігати, підтримувати певний стан, вигляд, дотримуватись певної відстані тощо ◆ немає прикладів застосування.
  4. змушувати когось розмовами, справами тощо залишатися, перебувати де-небудь; затримувати, не відпускати. || Змушувати когось залишатись, перебувати десь проти волі; не випускати звідкись. || Залишати щось у себе; певний час не віддавати
  5. удержувати, не давати змоги зрушитися, відірватися, відокремитися. || Вдержувати внаслідок свого в'язкого, твердого й т. ін. фізичного стану ◆ немає прикладів застосування.
  6. змушувати когось, щось перебувати в якому-небудь положенні, стані ◆ немає прикладів застосування.
  7. мати в себе, при собі; посідати щось, володіти кимось, чимось. || Бути власником шинку, крамниці тощо, торгуючи в них. || Утримувати когось, годуючи, виховуючи. || Надавати комусь помешкання в себе (вдома, у квартирі тощо) за плату, за відробіток і т. ін. || Мати в себе, у своєму господарстві як робочу силу. || Мати за дружину ◆ — Та й ото мачуха якось там ніби з ласки тримає ту бідну сироту. Леся Українка ◆ Не був він як кожний гуцул: поля не мав, маржини не тримав. Г. Хоткевич
  8. помістивши кудись, зберігати. || Зберігати в собі, утримувати ◆ Тримати в таємниці.
  9. також без додатка спрямовувати, скеровувати те, що рухається; рухатися в певному напрямі ◆ немає прикладів застосування.
  10. у сполученні з деякими іменниками здійснювати те, що названо іменником ◆ немає прикладів застосування.
  11. рідк. утримуватися (про мороз і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. держати

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від пол. trzymać.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

тримати на Lingvo.ua