фах

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відм.	однина	множина
Н.	фа́х	фа́хи
Р.	фа́ху	фа́хів
Д.	фа́хові фа́ху	фа́хам
З.	фа́х	фа́хи
О.	фа́хом	фа́хами
М.	на/в фа́ху	на/в фа́хах
К.	фа́ху*	фа́хи*

фа́х

Іменник чоловічого роду, відмінювання 3a.

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. вид діла, трудової діяльності, що вимагає якогось навчання і є основний засіб до життя; професія ◆ немає прикладів застосування.
2. основна кваліфікація, спеціальність ◆ немає прикладів застосування.
3. перен., розм. справа, поранка, в якій хтось виявляє велике вміння, майстерність, хист ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. професія
2. кваліфікація, спеціальність

Антоніми

1. -

Споріднені слова

• зменш.-пестливі форми:
• іменники: фахівець
• прикметники: фаховий
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від нім. Fach (можл. через пол. fach).

Переклад

англійська: вірменська: білоруська: болгарська: грецька: грузинська: есперанто: естонська: інтерлінгва: іспанська: італійська: каталонська: китайська: корейська: латинська: латиська: литовська:

vak → nl (1) німецька: норвезька (букмол): польська: російська: профессия, специальность словацька: словенська: турецька: фінська: французька: чеська: шведська: японська: