фізика
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | фі́зика | — |
Р. | фі́зики | — |
Д. | фі́зиці | — |
З. | фі́зику | — |
Ор. | фі́зикою | — |
М. | фі́зиці | — |
Кл. | фі́зико* | — |
фі́-зи-ка
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -фізик-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈfʲizekɐ]
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- наука про будову, загальні властивості та закони руху матерії.
- будова, загальні властивості й закони руху якої-небудь матерії; знання про таку будову, такі властивості, закони.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: фізика
- Фізика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.