халабуда

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	халабу́да	халабу́ди
Р.	халабу́ди	халабу́д
Д.	халабу́ді	халабу́дам
З.	халабу́ду	халабу́ди
Ор.	халабу́дою	халабу́дами
М.	халабу́ді	халабу́дах
Кл.	халабу́до*	халабу́ди*

ха-ла-бу́-да

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -халабуд-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [] (одн.), [] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. убога оселя, хата ◆ Зайди-но в Дадикову халабуду, я зараз буду балакати з районом. Міняйло В. Останній рубіж, 1983
2. рід намету, що має основу з жердя, критого соломою, корою, шкірами і т. ін.; буда, курінь ◆ немає прикладів застосування.
3. критий віз ◆ Мандрують на бездоріжжі халабуди.. Хвильовий М. Голод, 1922
4. верх, напівкругле накриття на возі ◆ немає прикладів застосування.
5. невелике крите приміщення для собаки; конура, будка ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. —
2. буда, курінь
3. віз; ридван?
4. —
5. конура, будка

Антоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Гіпероніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Гіпоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Холоніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Мероніми

1. —
2. —
3. —
4. —
5. —

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від хала+буда

Такі житла одні з найдавніших: стародавні слов'яни будували їх у степу, коли пасли худобу. Перша його частина слова «халабуда» сходить до південнослов'янскої назви дракона (змія), досі відомого в сербській, болгарській і македонській традиціях. Згідно з народними уявленнями, напередодні великих свят хали водять хоровод, від чого піднімається вихор, і людина, захоплена таким вихором, може збожеволіти. Слов'яни вірили також, що хали можуть перетворюватися на людей та тварин. Друга частина слова «халабуда» являє собою корінь українського іменника «будiвля». Швидше за все, стародавні українці вірили, що ці степові житла будуть надійною фортецею, що захищає від нечистої сили.

Переклад

убога оселя, хата
Російськаru: хибара (ru) жін.; лачуга (ru) жін.

рід намету, що має основу з жердя, критого соломою, корою, шкірами і т. ін.
Російськаru: (з гілок тощо) шалаш (ru) чол., (торгова тощо) палатка (ru) жін., (перев. вартова) будка (ru) жін.; рідк. хижина (ru) жін.

критий віз
Російськаru: кибитка (ru) жін.

верх, напівкругле накриття на возі
Російськаru: верх (ru) чол., розм. будка (ru) жін., заст. кибитка (ru) жін.

невелике крите приміщення для собаки; конура, будка
Російськаru: конура (ru) жін.

Джерела

• Словник УЛІФ: халабуда

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	халабу́да	халабу́ды
Р.	халабу́ды	халабу́д
Д.	халабу́де	халабу́дам
З.	халабу́ду	халабу́ды
О.	халабу́дой халабу́дою	халабу́дами
П.	халабу́де	халабу́дах

ха-ла-бу́-да

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -халабуд-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. халабуда (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

1. розм. хибара, лачуга

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??