хрускіт
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | хру́скіт | — |
| Р. | хру́скоту | — |
| Д. | хру́скоту, хру́скотові |
— |
| З. | хру́скіт | — |
| Ор. | хру́скотом | — |
| М. | хру́скоті | — |
| Кл. | хру́скоту* | — |
хру́с-кіт
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -хруск-; суфікс: -іт.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- звук, що виникає при дробленні чогось сухого, ламкого ◆ Жінки, які іноді приходили в монастир з міста, почали зауважувати, що під час вечірні від ікони Пресвятої Богородиці в іконостасі доносився якийсь хрускіт. Я на цей хрускіт уваги не звертав, а жінки почали шепотітися між собою: "Уявляєте! Коли чернець читає вечірню, від ікони Божої Матері лунає хрускіт!" Паїсій Святогорець, «Духовна боротьба»
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |