царина

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ца́ри́на	ца́ри́ни
Р.	ца́ри́ни	ца́ри́н
Д.	ца́ри́ні	ца́ри́нам
З.	ца́ри́ну	ца́ри́ни
Ор.	ца́ри́ною	ца́ри́нами
М.	ца́ри́ні	ца́ри́нах
Кл.	ца́ри́но*	ца́ри́ни*

ца́-ри́-на

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -царин-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: [ˈt͡sɑrenɐ / t͡sɐˈrɪnɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [ца́ри^ена / цари́на]

Семантичні властивості

Значення

1. околиця, край села ◆ І Яремі дали коня // Зайвого з обозу. // Усміхнувся на воронім // Та й знову у сльози. // Виїхали за царину. Т. Г. Шевченко, «Гайдамаки», 1841 р. [СУМ-11] ◆ Перехрестилася Гаїнка […] та й пішла. Мати хотіла випровадити її аж за царину, — не звеліла. Б. Д. Грінченко, «Під тихими вербами», 1901 р. [СУМ-11] ◆  — Невже це та сама Харитина, що, здається, ще так недавнечко пасла гусей за цариною? — здивувалася молодиця. Любов Яновська [СУМ-11]
2. заст. ворота при в'їзді в село ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. місцевість за селом, де пастух збирає худобу ◆ немає прикладів застосування.
4. те ж саме, що пасовисько ◆ немає прикладів застосування.
5. необроблюване, поросле травами поле ◆ немає прикладів застосування.
6. діал. засіяне поле; посіви; лан ◆ немає прикладів застосування.
7. перен. сфера діяльності людини; ділянка, галузь ◆ Болонська дек­ларація, до якої у 1999 р. приєдналися 29 країн, має на меті подальший розвиток царини вищої освіти в Європі до 2010 р.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

околиця, край села

ворота при в'їзді в село

місцевість за селом, де пастух збирає худобу; вигін

пасовисько

необроблюване, поросле травами поле

засіяне поле; посіви; лан

сфера діяльності людини; ділянка, галузь
Білоруськаbe: галіна (be) жін.

Див. також

• гегемонія
• вотчина
• домінування

Джерела

• Словник УЛІФ: царина