цілий

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Прикметник.

Корінь: --

Вимова

МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. такий, від якого нічого не відділено, не відокремлено; не розділений, не роздроблений
   1. наповнений до країв, по вінця; повний
   2. який не був у користуванні, не початий
   3. у повному складі, без винятку
   4. весь від початку до кінця (про певний проміжок часу)
   5. узятий повністю (про предмети, явища, простір і т. ін.)
   6. діал. увесь (про людину)
   7. у сполуч. з ім. означає вищий ступінь виявлення якості, стану і т. ін
   8. указує на величину, значущість чого-небудь
      1. при кількісних позначеннях
      2. при позначенні сукупності яких-небудь предметів, істот, дій
      3. при позначенні складності змісту чого-небудь
2. не пошкоджений, не попсований, не зруйнований (про предмети)
   1. не зношений, не драний (про одяг, взуття і т. ін.)
   2. який зберігся, залишився
3. не покалічений, не поранений, здоровий
   1. живий, не вбитий ◆ Цілий і неушкоджений.
4. який не пропав, не зник
5. який відзначається єдністю, цілісністю
   1. у знач. ім. сукупність чого-небудь як щось єдине
6. схожий на що-небудь за своїм значенням, важливістю
   1. розм. те саме, що справжній 2
7. Шаблон:мат. який не містить дробу ◆ Ціла величина. Ціле число.
   1. у знач. ім. число, яке не містить дробу ◆ немає прикладів застосування.

Усталені словосполучення, фразеологізми

• в цілому

Споріднені слова

• зменшено-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??