цілісний

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відм. однина (чол. р.) однина (жін. р.) однина (сер. р.) множина
Н. ці́лісний ці́лісна ці́лісне ці́лісні
Р. ці́лісного ці́лісної ці́лісного ці́лісних
Д. ці́лісному ці́лісній ці́лісному ці́лісним
З. ці́лісного (іcт.)
ці́лісний (неіст.)
ці́лісну ці́лісне ці́лісних (іст.)
ці́лісні (неіст.)
О. ці́лісним ці́лісною ці́лісним ці́лісними
М. ці́ліснім
ці́лісному
ці́лісній ці́ліснім
ці́лісному
ці́лісних

ці́-ліс-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ціліс-; суфікс: ; закінчення: -ий.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. який має внутрішню єдність, сприймається як єдине ціле. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Запровадивши цю програму, наші учні мають змогу сформувати цілісний науковий світогляд, загальнонаукові, навчальні, загальнокультурні, технологічні, комунікативні і соціальні компетентності на основі засвоєння системи знань про природу, людину, суспільство, культуру, виробництво, оволодіння засобами навчально-пізнавальної і практичної діяльності.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]