ціпок
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ціпо́к | ціпки́ |
Р. | ціпка́ | ціпкі́в |
Д. | ціпко́ві ціпку́ |
ціпка́м |
З. | ціпо́к | ціпки́ |
Ор. | ціпко́м | ціпка́ми |
М. | ціпко́ві ціпку́ |
ціпка́х |
Кл. | ціпку́* | ціпки́* |
ці-по́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ціп-; суфікс: -ок.
Вимова[ред.]
- МФА : [t͡sʲiˈpɔk] (одн.), [t͡sʲiˈpkɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зменш.-пестл. до ціп. [≈ 1] ◆ [Малоштан:] Дванадцять років тому служив я в Чирви, махав ціпком на току, молотив жито.
- очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки, яку використовують як палицю. [▲ 2] ◆ — Чи не однаково людині, який ціпок її б'є, коли від нього синці на тілі?! Тулуб
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Список перекладів | |