чоловік
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | чолові́к | чолові́ки |
| Р. | чолові́ка | чолові́ків |
| Д. | чолові́кові чолові́ку |
чолові́кам |
| З. | чолові́ка | чолові́ків |
| О. | чолові́ком | чолові́ками |
| М. | чолові́кові чолові́ку |
чолові́ках |
| К. | чолові́че | чолові́ки |
чо-ло-ві́к
Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 3a.
Корінь: -чоловік-
Вимова [ред.]
МФА: []
Семантичні властивості [ред.]
Значення [ред.]
- особа чоловічої статі; прот. жінка ◆ немає прикладів застосування.
- одружена особа стосовно до своєї дружини ◆ немає прикладів застосування.
- те ж саме, що людина ◆ немає прикладів застосування.
- заст. селянин ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми [ред.]
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
Гіпоніми [ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми [ред.]
Споріднені слова [ред.]
- зменш.-пестливі. форми:
- іменники: чоловіцтво
- прикметники: чоловіків, чоловіцький, чоловічий
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія [ред.]
Від ??
Переклад [ред.]
особа чоловічої статі [ред.]
одружена особа
Людина
|
|
|
