щастя
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ща́стя | — |
| Р. | ща́стя | — |
| Д. | ща́стю | — |
| З. | ща́стя | — |
| Ор. | ща́стям | — |
| М. | ща́сті ща́стю |
— |
| Кл. | ща́стя* | — |
ща́с-тя
Іменник, неістота, середній рід, I відміна (тип відмінювання 6a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -щаст-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈʃt͡ʃɑsʲtʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості. ◆ немає прикладів застосування.
- досягнення, успіх, удача.
Синоніми[ред.]
- доля, талан, жереб, судьба, фортуна, планета, планида, уділ, пай; задоволення, утіха, втіха, кайф, кейф, насолода, усолода, розкошування, раювання, заласся
- успіх, досягнення, удача, здобуток, перемога, талан, звершення, поступ, тріумф, рекорд
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
почуття[ред.]
| Список перекладів | |
| |
удача[ред.]
| Список перекладів | |
| |
