язык
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Им. | язы́к | языки́ |
| Род. | языка́ | языко́в |
| Д. | языку́ | языка́м |
| Вин. | язы́к | языки́ |
| Твор. | языко́м | языка́ми |
| Предл. | языке́ | языка́х |
язы́к
Іменник чоловічого роду, відмінювання 3b.
У знач. полонений слово відмінюється за зразком для істот (кого/що: языка́, языко́в).
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- анат. язик (орган у ротовій порожнині) ◆ Высунуть язык. Показать язык.
- перен. язик (орган мовлення) ◆ Он мастер работать языком.
- перен. те, що має подовжену, витягнуту форму ◆ Дрова разгорелись, появились жёлтые языки пламени.
- перен. мова ◆ Мы начали изучать английский язык.
- перен. язик (полонений, від якого можна дістати потрібні відомості) ◆ Летом сорок второго нашу команду послали взять языка.
- заст. народ, народність ◆ Слух обо мне пройдёт по всей Руси великой, // И назовёт меня всяк сущий в ней язык.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми: язычок
- іменники:
- прикметники: языкастый, языковой, языковый,
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??

