істина
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
Морфологічні та синтаксичні властивості [ред.]
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | і́стина | і́стини |
| Р. | і́стини | і́стин |
| Д. | і́стині | і́стинам |
| З. | і́стину | і́стини |
| О. | і́стиною | і́стинами |
| М. | і́стині | і́стинах |
| К. | і́стино* | і́стини* |
і́сти-н-а
Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.
Корінь: -істин-; закінчення: -а
Вимова [ред.]
Семантичні властивості [ред.]
Значення [ред.]
- те ж саме, що правда ◆ немає прикладів застосування.
- моральний ідеал, справедливість. ◆ немає прикладів застосування.
- філос. тверде знання, що правдиво відображає реальну дійсність у свідомості людей. ◆ немає прикладів застосування.
- положення, свідчення, судження, перевірене практикою, досвідом. ◆ немає прикладів застосування.
- у мовах програмування – одне з двох значень, які можуть приймати логічні змінні. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми [ред.]
Антоніми [ред.]
Гіпероніми [ред.]
Гіпоніми [ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми [ред.]
Споріднені слова [ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: істота
- прикметники: істинний
- дієслова: існувати
- дієприкметники: існуючий
- прислівники: істинно
Етимологія [ред.]
Від ??

