істина
Матеріал з Вікісловника
Зміст |
[ред.]
[ред.] Морфологічні та синтаксичні властивості
| відм. | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | і́стина | і́стини |
| Р. | і́стини | і́стин |
| Д. | і́стині | і́стинам |
| З. | і́стину | і́стини |
| О. | і́стиною | і́стинами |
| М. | і́стині | і́стинах |
| К. | і́стино* | і́стини* |
і́сти-н-а
Іменник жіночого роду, відмінювання 1a.
Корінь: -істин-; закінчення: -а
[ред.] Вимова
[ред.] Семантичні властивості
[ред.] Значення
- те ж саме, що правда ◆ немає прикладів застосування.
- моральний ідеал, справедливість. ◆ немає прикладів застосування.
- філос. тверде знання, що правдиво відображає реальну дійсність у свідомості людей. ◆ немає прикладів застосування.
- положення, свідчення, судження, перевірене практикою, досвідом. ◆ немає прикладів застосування.
- у мовах програмування – одне з двох значень, які можуть приймати логічні змінні. ◆ немає прикладів застосування.
[ред.] Синоніми
[ред.] Антоніми
[ред.] Гіпероніми
[ред.] Гіпоніми
[ред.] Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.] Споріднені слова
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: істота
- прикметники: істинний
- дієслова: існувати
- дієприкметники: існуючий
- прислівники: істинно
[ред.] Етимологія
Від ??
