ґава
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ґа́ва | ґа́ви |
Р. | ґа́ви | ґа́в |
Д. | ґа́ві | ґа́вам |
З. | ґа́ву | ґа́в |
Ор. | ґа́вою | ґа́вами |
М. | ґа́ві | ґа́вах |
Кл. | ґа́во | ґа́ви |
ґа́-ва
Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ґав-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Зразкова:
Поширена помилкова:
- МФА: [ˈgɑvɑ]
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- птах з ряду Горобцеподібних, з чорним або сірим пір'ям; те саме, що ворона [≈ 1][▲ 1] ◆ Важка ґава перелітала двір, махаючи своїми незграбними крилами. Словник Б. Грінченка
- перен. неуважна, нерозторопна людина; роззява [≈ 2][▲ 2] ◆ Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав. Д. Білоус
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
птах | |
|
неуважна,нерозторопна людина | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: ґава
- Етимологічний словник української мови, (ред.) Рудницький Я., Вінніпеґ, Канада, 1972
- Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови. Видавництво "Перун", 2005
- Словник-довідник з українського літературного слововживання. Головащук С., Київ, Наукова думка, 2004
- Этимологический словарь русского языка Фасмер М., Москва, 1964
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1a
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Статті з ілюстраціями
- Переносні вирази/uk
- Слова з 4 букв/uk
- Птахи/uk
- Горобцеподібні/uk
- Ворони/uk
- Людина/uk
- Неуважність/uk
- Нерозторопнність/uk