Volk
Німецька[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Іменник.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [fɔlk], мн. [ˈfœlkɐ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- народ; нація; народність; населення (країни) ◆ Er ist ein großer Sohn seines Volkes. — Він великий син свого народу. ◆ Für das jüdische Volk ist Israel das „Heilige Land“. — Для єврейської нації Ізраїль — «Свята земля». ◆ Das Volk der Indianer ist noch nicht ausgestorben. — Народність індіанців ще не винищена. ◆ Das Belgische Volk hat mehr als eine Landessprache. — Населення Бельгії має більше однієї мови.
- тільки однина, збірне люди ◆ Das werktätige Volk. — Трудящі. ◆ Der Mann aus dem Volke. — Чоловік з людей.
- зграя (птахів); стадо (тварин); рій (бджіл) ◆ „Das Volk der Gräser“ ist ein Dokumentarfilm über Insekten. — «Трав'яний рій» — це документальний фільм про комах.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
- —
Гіпероніми[ред.]
- Menschen (тільки у мн.)
Гіпоніми[ред.]
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- Volkes Stimme - Gottes Stimme. — приповідка Глас народу — глас божий.
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Походить від свн. volc від двн. folc.