Ємільчине

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Ємі́льчине	—
Р.	Ємі́льчиного	—
Д.	Ємі́льчиному	—
З.	Ємі́льчине	—
Ор.	Ємі́льчиним	—
М.	Ємі́льчиному	—
Кл.	Ємі́льчине*	—

Є-мі́ль-чи-не

Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Ємільч-; суфікс: -ин; закінчення: -е.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. селище міського типу в Україні, Житомирській області. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Ємільчине