Іллінці

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н.  — Іллінці́
Р.  — Іллінці́в
Д.  — Іллінця́м
З.  — Іллінці́
Ор.  — Іллінця́ми
М.  — Іллінця́х
Кл.  — Іллінці́*

Іл-лін-ці́

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання мн. <ч 5b> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Ілл-; суфікси: -ін; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. назва кількох населених пунктів в Україні. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття