існувати
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | існу́ю | існува́в | існува́тиму | — |
| Ти | існу́єш | існува́в існува́ла | існува́тимеш | існу́й |
| Він Вона Воно |
існу́є | існува́в існува́ла існува́ло | існува́тиме | — |
| Ми | існу́єм(о) | існува́ли | існува́тимем(о) | існу́ймо |
| Ви | існу́єте | існува́ли | існу́йте | |
| Вони | існу́ють | існува́ли | існува́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | існу́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | існува́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | існу́ваний | |||
| Безособова форма | існу́вано | |||
іс-ну-ва́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -існ-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
[ред.]- МФА : [isnʊˈu̯ɑte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- бути в дійсності; бути. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- бути живим; жити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Словник УЛІФ: існувати
- Існувати // Словник української мови : в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К. : Наукова думка, 1970—1980.