Бердичів
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Берди́чів | — |
Р. | Берди́чева | — |
Д. | Берди́чеву | — |
З. | Берди́чів | — |
Ор. | Берди́чевом | — |
М. | на/у Берди́чеві | — |
Кл. | Берди́чеве* | — |
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: [berˈdɪʈ͡ʂʲiu̯]
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- місто в Україні, у Житомирській області ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |