Білащенко

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
ч. ж.
Н. Біла́щенко Біла́щенко Біла́щенки
Р. Біла́щенка Біла́щенко Біла́щенків
Д. Біла́щенкові
Біла́щенку
Біла́щенко Біла́щенкам
З. Біла́щенка Біла́щенко Біла́щенків
Ор. Біла́щенком Біла́щенко Біла́щенками
М. Біла́щенкові
Біла́щенку
Біла́щенко Біла́щенках
Кл. Біла́щенку Біла́щенко Біла́щенки

Бі-ла-ще́н-ко

Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Білащ-; суфікс: -енк; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]