Білащенко
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина | |
---|---|---|---|
ч. | ж. | ||
Н. | Біла́щенко | Біла́щенко | Біла́щенки |
Р. | Біла́щенка | Біла́щенко | Біла́щенків |
Д. | Біла́щенкові Біла́щенку |
Біла́щенко | Біла́щенкам |
З. | Біла́щенка | Біла́щенко | Біла́щенків |
Ор. | Біла́щенком | Біла́щенко | Біла́щенками |
М. | Біла́щенкові Біла́щенку |
Біла́щенко | Біла́щенках |
Кл. | Біла́щенку | Біла́щенко | Біла́щенки |
Бі-ла-ще́н-ко
Іменник, істота (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).
Корінь: -Білащ-; суфікс: -енк; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |