Віник
Див. також віник. |
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Ві’никВіники́ | |
Р. | Ві’никВіника́ | Ві’никВіникі́в |
Д. | Ві’никВінико́ві Ві’никВінику́ |
Ві’никВіника́м |
З. | Ві’никВіника́ | Ві’никВіникі́в |
Ор. | Ві’никВінико́м | Ві’никВіника́ми |
М. | Ві’никВінико́ві Віникі́ |
Ві’никВіника́х |
Кл. | Вінику́ | Ві’никВіники́ |
Ві́-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Він-; суфікс: -ик.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |