Віник

Матеріал з Вікісловника
Див. також віник.

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Ві’никВіники́
Р. Ві’никВіника́ Ві’никВіникі́в
Д. Ві’никВінико́ві
Ві’никВінику́
Ві’никВіника́м
З. Ві’никВіника́ Ві’никВіникі́в
Ор. Ві’никВінико́м Ві’никВіника́ми
М. Ві’никВінико́ві
Віникі́
Ві’никВіника́х
Кл. Вінику́ Ві’никВіники́

Ві́-ник

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Він-; суфікс: -ик.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]