В’юник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | В’юник | В’юники́ |
Р. | В’юника́ | В’юникі́в |
Д. | В’юнико́ві В’юнику́ |
В’юника́м |
З. | В’юника́ | В’юникі́в |
Ор. | В’юнико́м | В’юника́ми |
М. | В’юнико́ві В’юникі́ |
В’юника́х |
Кл. | В’юнику́ | В’юники́ |
В’ю́-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -В’юн-; суфікс: -ик.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |