Гонтарук

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Гонтару́к Гонтаруки́
Р. Гонтарука́ Гонтарукі́в
Д. Гонтаруко́ві
Гонтаруку́
Гонтарука́м
З. Гонтарука́ Гонтарукі́в
Ор. Гонтаруко́м Гонтарука́ми
М. Гонтаруко́ві
Гонтарукі́
Гонтарука́х
Кл. Гонтаруку́ Гонтаруки́

Гон-та-ру́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Гонтар-; суфікс: -ук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Власна назва утворилася від найменування давнього промислу: вироблення ґонти – дерев'яної чи керамічної покрівлі (черепиці). Так називали також майстрів, які покривали дахи гонтою. Похідні прізвища Гонтарук і Гонтарський.

  • В. В. Н і м ч у к, Українські прізвища з суфіксами -'ук, -чук та етимологічно споріднені утворення, «Українська діалектологія і ономастика», К., 1964, с. 209.
  • Українські прізвища. Відповідальний редактор доктор філологічних наук І. І. К О В А Л И К. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, К., 1966, с. 46, 152. Електронний доступ: https://epdf.tips/-d3f7db9ca5a9c5a7abad7510ae15b84127419.html.
  • Словаръ української мови. За редакцією Б. Грінченка. – К., 1907- 1909. – Т. 1-4.


Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Російська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок одн. мн.
Н. Гонтару́к Гонтаруки́
Р. Гонтарука́ Гонтаруко́в
Д. Гонтаруку́ Гонтарука́м
З. Гонтарука́ Гонтаруко́в
О. Гонтаруко́м Гонтарука́ми
П. Гонтаруке́ Гонтарука́х

Гон-та-ру́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Гонтар-; суфікс: -ук.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. Гонтарук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Власна назва утворилася від найменування давнього промислу: вироблення ґонти – дерев'яної чи керамічної покрівлі (черепиці). Так називали також майстрів, які покривали дахи гонтою. Похідні прізвища Гонтарук і Гонтарський.

  • В. В. Н і м ч у к, Українські прізвища з суфіксами -'ук, -чук та етимологічно споріднені утворення, «Українська діалектологія і ономастика», К., 1964, с. 209.
  • Українські прізвища. Відповідальний редактор доктор філологічних наук І. І. К О В А Л И К. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, К., 1966, с. 46, 152. Електронний доступ: https://epdf.tips/-d3f7db9ca5a9c5a7abad7510ae15b84127419.html.
  • Словаръ української мови. За редакцією Б. Грінченка. – К., 1907- 1909. – Т. 1-4.


Джерела[ред.]