Гонтарук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Гонтару́к | Гонтаруки́ |
Р. | Гонтарука́ | Гонтарукі́в |
Д. | Гонтаруко́ві Гонтаруку́ |
Гонтарука́м |
З. | Гонтарука́ | Гонтарукі́в |
Ор. | Гонтаруко́м | Гонтарука́ми |
М. | Гонтаруко́ві Гонтарукі́ |
Гонтарука́х |
Кл. | Гонтаруку́ | Гонтаруки́ |
Гон-та-ру́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Гонтар-; суфікс: -ук.
Вимова[ред.]
- МФА: [ɦɔntɐˈruk]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Власна назва утворилася від найменування давнього промислу: вироблення ґонти – дерев'яної чи керамічної покрівлі (черепиці). Так називали також майстрів, які покривали дахи гонтою. Похідні прізвища Гонтарук і Гонтарський.
- В. В. Н і м ч у к, Українські прізвища з суфіксами -'ук, -чук та етимологічно споріднені утворення, «Українська діалектологія і ономастика», К., 1964, с. 209.
- Українські прізвища. Відповідальний редактор доктор філологічних наук І. І. К О В А Л И К. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, К., 1966, с. 46, 152. Електронний доступ: https://epdf.tips/-d3f7db9ca5a9c5a7abad7510ae15b84127419.html.
- Словаръ української мови. За редакцією Б. Грінченка. – К., 1907- 1909. – Т. 1-4.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Російська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | Гонтару́к | Гонтаруки́ |
Р. | Гонтарука́ | Гонтаруко́в |
Д. | Гонтаруку́ | Гонтарука́м |
З. | Гонтарука́ | Гонтаруко́в |
О. | Гонтаруко́м | Гонтарука́ми |
П. | Гонтаруке́ | Гонтарука́х |
Гон-та-ру́к
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Гонтар-; суфікс: -ук.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Гонтарук (аналог укр. слову). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Власна назва утворилася від найменування давнього промислу: вироблення ґонти – дерев'яної чи керамічної покрівлі (черепиці). Так називали також майстрів, які покривали дахи гонтою. Похідні прізвища Гонтарук і Гонтарський.
- В. В. Н і м ч у к, Українські прізвища з суфіксами -'ук, -чук та етимологічно споріднені утворення, «Українська діалектологія і ономастика», К., 1964, с. 209.
- Українські прізвища. Відповідальний редактор доктор філологічних наук І. І. К О В А Л И К. Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР, К., 1966, с. 46, 152. Електронний доступ: https://epdf.tips/-d3f7db9ca5a9c5a7abad7510ae15b84127419.html.
- Словаръ української мови. За редакцією Б. Грінченка. – К., 1907- 1909. – Т. 1-4.
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 3b
- Українські слова з суфіксом -ук
- Українські слова морфемної будови слова R-s
- Слова з 8 букв/uk
- Українські прізвища/uk
- Російські лексеми
- Російські іменники
- Неістоти/ru
- Чоловічий рід/ru
- Російські іменники, відмінювання 3b
- Російські слова з суфіксом -ук
- Російські слова морфемної будови слова R-s
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 8 букв/ru
- Українські прізвища/ru
- Вікісловник:Статті міжмовної омонімії/2