Городниця

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Городни́ця	—
Р.	Городни́ці	—
Д.	Городни́ці	—
З.	Городни́цю	—
Ор.	Городни́цею	—
М.	Городни́ці	—
Кл.	Городни́це*	—

Го-род-ни́-ця

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Городниц-; закінчення: -я.

Вимова

• • МФА: [ɦɔrɔˈdnɪt͡sʲɐ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. назва кількох населених пунктів в Україні ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Городниця