Гусар
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Гусар | Гусари |
Р. | Гусара | Гусарів |
Д. | Гусарові Гусару |
Гусарам |
З. | Гусара | Гусарів |
Ор. | Гусаром | Гусарами |
М. | Гусарові Гусару |
Гусарах |
Кл. | Гусару | Гусари |
Гу-сар
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Гусар-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- українське прізвище
- кличка коня. ◆ У господарстві тримали сірого коня, якого звали «Гусаром», корову й порося. I͡Uriĭ Andreevich Myt͡syk, «Ukraïnsʹkyĭ holokost 1932-1933: svidchenni͡a tykh, khto vyz͡hyv», 2006
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |