Гусятин

Матеріал з Вікісловника
Перейти до: навігація, пошук

Українська[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. Гуся́тин
Р. Гуся́тина
Д. Гуся́тину
З. Гуся́тин
О. Гуся́тином
М. на/у Гуся́тині
К. Гуся́тине*

Гу-ся́-тин

Іменник чоловічого роду, власна назва, відмінювання 1a.


Корінь: --

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. назва кількох населених пунктів в Україні ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

  1. селище міського типу, райцентр

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники: Гусятинщина
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від Походження назви не встановлено. У 1559, коли Гусятин дістав магдебурзьке право, н. п. згадується як Всятин. Згодом змінився на Усятин, а ще пізніше внаслідок протези додалося ГГусятин, що властиво українській мові загалом.

Ймовірно, назва відантропонімічного походження — від прізвища чи прізвиська Всята.

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]