Гусятин

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Гуся́тин	—
Р.	Гуся́тина	—
Д.	Гуся́тинові Гуся́тину	—
З.	Гуся́тин	—
Ор.	Гуся́тином	—
М.	на/у Гуся́тину	—
Кл.	Гуся́тину*	—

Гу-ся́-тин

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Гус-; суфікси: -ят-ин.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. назва кількох населених пунктів в Україні. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• Гусятинський район

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
власні назви: Гусятинщина прикметники: гусятинський

Етимологія

Від Походження назви не встановлено. У 1559, коли Гусятин дістав магдебурзьке право, н. п. згадується як Всятин. Згодом змінився на Усятин, а ще пізніше внаслідок протези додалося Г — Гусятин, що властиво українській мові загалом.

Ймовірно, назва відантропонімічного походження — від прізвища чи прізвиська Всята.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: Гусятин