Гусятин

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. Гуся́тин  —
Р. Гуся́тина  —
Д. Гуся́тинові
Гуся́тину
 —
З. Гуся́тин  —
Ор. Гуся́тином  —
М. на/у Гуся́тину  —
Кл. Гуся́тину*  —

Гу-ся́-тин

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Гус-; суфікси: -ят-ин.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. назва кількох населених пунктів в Україні. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від Походження назви не встановлено. У 1559, коли Гусятин дістав магдебурзьке право, н. п. згадується як Всятин. Згодом змінився на Усятин, а ще пізніше внаслідок протези додалося ГГусятин, що властиво українській мові загалом.

Ймовірно, назва відантропонімічного походження — від прізвища чи прізвиська Всята.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

У Вікіпедії є стаття