Українська

Гірник I

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Гірни́к	—
Р.	Гірни́ка	—
Д.	Гірни́ку	—
З.	Гірни́к	—
Ор.	Гірни́ком	—
М.	Гірни́ку	—
Кл.	Гірни́ку*	—

Гір-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a- за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Гірник-.

Вимова

Семантичні властивості

Значення

геогр. назва кількох населених пунктів в Україні. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Холоніми

Мероніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

Словник УЛІФ: Гірник

У Вікіпедії є стаття

Гірник

Гірник II