Гірник

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Гірник I[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. Гірни́к  —
Р. Гірни́ка  —
Д. Гірни́ку  —
З. Гірни́к  —
Ор. Гірни́ком  —
М. Гірни́ку  —
Кл. Гірни́ку*  —

Гір-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a- за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Гірник-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. геогр. назва кількох населених пунктів в Україні. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття

Гірник II[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. Гірни́к Гірники́
Р. Гірника́ Гірникі́в
Д. Гірнико́ві
Гірнику́
Гірника́м
З. Гірни́к Гірники́
Ор. Гірнико́м Гірника́ми
М. Гірнико́ві
Гірнику́
Гірника́х
Кл. Гірнику́* Гірники́*

Гір-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Гірник-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]