Делятинчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина		множина
	ч.	ж.
Н.	Делятинчу́к	Делятинчу́к	Делятинчуки́
Р.	Делятинчука́	Делятинчук	Делятинчукі́в
Д.	Делятинчуко́ві Делятинчуку́	Делятинчук	Делятинчука́м
З.	Делятинчука́	Делятинчук	Делятинчукі́в
Ор.	Делятинчуко́м	Делятинчук	Делятинчука́ми
М.	Делятинчуко́ві Делятинчуку́	Делятинчук	Делятинчука́х
Кл.	Делятинчуку́	Делятинчук	Делятинчуки́

Де-ля-тин-чу́к

Іменник, істота (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка); власна назва (прізвище).

Корінь: -Делятин-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА : [delʲɐtenˈt͡ʃuk] (одн.), [delʲɐtent͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: [[ Англійська|]] (en) Російськаru: Делятинчук (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

Де-ля-тин-чу́к

Іменник.

Корінь: -Делятин-; суфікс: -чук.

Вимова

•  

  noicon

 прослухати вимову^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. Делятинчук (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??