Дем'янюк
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Дем’яню́к | Дем’янюки́ |
Р. | Дем’янюка́ | Дем’янюкі́в |
Д. | Дем’янюко́ві Дем’янюку́ |
Дем’янюка́м |
З. | Дем’янюка́ | Дем’янюкі́в |
Ор. | Дем’янюко́м | Дем’янюка́ми |
М. | Дем’янюко́ві Дем’янюкі́ |
Дем’янюка́х |
Кл. | Дем’янюку́ | Дем’янюки́ |
Де-м’я-ню́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Дем’ян-; суфікс: -юк.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |