Українська

Де-му́-ри-не

Іменник, неістота, I відміна (тип відмінювання мн. <1a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Демурин-; закінчення: -е.

селище міського типу в Україні, Дніпропетровській області. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

У Вікіпедії є стаття

Демурине