Дикалюк

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Дикалю́к	Дикалюки́
Р.	Дикалюка́	Дикалюкі́в
Д.	Дикалюко́ві Дикалюку́	Дикалюка́м
З.	Дикалюка́	Дикалюкі́в
Ор.	Дикалюко́м	Дикалюка́ми
М.	Дикалюко́ві Дикалюкі́	Дикалюка́х
Кл.	Дикалюку́	Дикалюки́

Ди-ка-лю́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дикал-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Dykaliuk (en) Російськаru: Дикалюк (ru) чол.

Російська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	одн.	мн.
Н.	Дикалю́к	Дикалюки́
Р.	Дикалюка́	Дикалюко́в
Д.	Дикалюку́	Дикалюка́м
З.	Дикалюка́	Дикалюко́в
О.	Дикалюко́м	Дикалюка́ми
П.	Дикалюке́	Дикалюка́х

Ди-ка-лю́к

Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дикал-; суфікс: -юк.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Дикалюк (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??