Довгун

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Довгу́н	Довгуни́
Р.	Довгуна́	Довгуні́в
Д.	Довгуне́ві Довгуну́	Довгуна́м
З.	Довгуна́	Довгуні́в
Ор.	Довгуно́м	Довгуна́ми
М.	Довгуно́ві Довгуні́	Довгуна́х
Кл.	{{{3}}}е	Довгуни́

Дов-гу́н

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Довг-; суфікс: -ун.

Вимова

• МФА : [dɔu̯ˈɦun] (одн.), [dɔu̯ɦʊˈnɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів