Перейти до вмісту

Додаток:Список Сводеша мови волапюк

Матеріал з Вікісловника

Це список Сводеша основних слів італійської мови у порівнянні з українською.

Передмова

[ред.]
Для додаткової інформації, включаючи повну остаточну версію списку, прочитайте статтю Вікіпедії: Список Сводеша.

Наприкінці 1940-х років громадськості було відкрито радіовуглецеве датування. Мовознавець Морріс Сводеш вважав, що слова розпадаються з часом подібним чином, а отже можна застосовувати відповідні методи для визначення відносин поміж мовами. Щоб мати можливість порівнювати мови різних культур, він заснував свої списки значень слів, які, як він припустив, мають бути у як найбільшого числа культур, наскільки це можливо. Потім він використав споріднені частки у двох мовах, аби обчислити їхню розбіжність у часі, і деякі інші алгоритми. Починаючи 1950 року зі 165-ма значеннями, його список збільшився до 215 1952 року, і був настільки обширним, що багатьом мовам не вистачало рідного словника для деяких виразів. Згодом його буо скорочено до 207, а надалі й до 100 значень 1955 року. Переоформлений список було видано посмертно 1971 року.

Зверніть увагу, що список Сводеша не слід розглядати як початкову лексику для спілкування з носіями розглядуваної мови.


Список

[ред.]
Українська Волапюк
Volapük
1 я ob
2 ти ol
3 він om
4 ми obs
5 ви ols
6 вони ons
7 цей atos
8 той etos
9 тут is
10 там us
11 хто kin
12 що kis
13 де kiöpo
14 коли kiüpo
15 як lio
16 не no
17 все valik
18 багато mödik
19 кілька anik
20 мало nemödik
21 інший votik
22 один bal
23 два tel
24 три kil
25 чотири fol
26 п'ять lul
27 великий gretik
28 довгий lunik
29 широкий vidik
30 товстий bigik
31 важкий vetik
32 малий smalik
33 короткий brefik
34 вузький nabik
35 тонкий slenik
36 жінка vom
37 чоловік (стать) man
38 людина men
39 дитина cil
40 дружина jimatan
41 чоловік (сімейний стан) himatan
42 мати mot
43 батько fat
44 тварина nim
45 риба fit
46 птах böd
47 собака dog
48 воша puf
49 змія snek
50 хробак vum
51 дерево bim
52 ліс fot
53 палиця staf
54 плід fluk
55 насіння sid
56 листок bled
57 корінь vul
58 кора (дерева) jal
59 квітка flor
60 трава yeb
61 мотузка jain
62 шкіра skin
63 м'ясо mit
64 кров blud
65 кістка bom
66 жир pin
67 яйце nög
68 ріг hon
69 хвіст göb
70 пір'їна plüm
71 волосся her
72 голова kap, cif
73 вухо lil
74 око log
75 ніс nud
76 рот mud
77 зуб tut
78 язик lineg
79 ніготь nuel
80 ступня fut
81 нога lög
82 коліно kien
83 рука nam
84 крило flitäm
85 живіт, черево bälid
86 нутрощі ninäms
87 шия nük, särvig
88 спина bäk
89 груди blöt
90 серце lad
91 печінка foad
92 пити drinön
93 їсти fidön
94 кусати beitön
95 смоктати sügön
96 плювати spukön
97 блювати sputön, vomitön
98 дути bladön
99 дихати natemön
100 сміятися smilön
101 бачити logön
102 чути lilön
103 знати nolön, sevön
104 думати tikön
105 нюхати smeilön
106 боятися dredön
107 спати slipön
108 жити lödön
109 вмирати deadön
110 вбивати deidön
111 битися komipön
112 полювати yagön
113 вдаряти flapön
114 різати kötön
115 розділяти slitön
116 колоти dägön
117 дряпати kratön
118 копати jüpön, sebön
119 плавати svimön
120 літати flitön
121 ходити golön
122 приходити kömön
123 брехати seatön
124 сидіти seadön
125 стояти stanön
126 повертати flekön
127 падати falön
128 давати givön
129 тримати kipön
130 стискати knibön
131 терти röbön
132 мити lavön
133 витирати kluinön
134 тягнути tirön
135 штовхати joikön
136 кидати jedön
137 в'язати tanön
138 шити nägön
139 рахувати nümädön
140 казати sagön
141 співати kanitön
142 грати pledön
143 плисти flotön
144 текти flumön
145 замерзати flodön
146 розбухати svelikön
147 сонце sol
148 місяць (небесне тіло) mun
149 зірка stel
150 вода vat
151 дощ rein
152 ріка flumed
153 озеро lak
154 море mel
155 сіль sal
156 камінь ston
157 пісок sab
158 пил püf
159 ґрунт tail
160 хмара lefog
161 туман fog
162 небо sil
163 вітер vien
164 сніг nif
165 лід glad
166 дим smok
167 вогонь fil
168 попіл zen
169 горіти filön
170 дорога veg
171 гора bel
172 червоний redik
173 зелений grünik
174 жовтий yelovik
175 білий vietik
176 чорний blägik
177 ніч neit
178 день del
179 рік yel
180 теплий vamik
181 холодний koldik
182 повний fulik
183 новий nulik
184 старий bäldik
185 гарний gudik
186 поганий badik
187 гнилий puridik
188 брудний miotik
189 прямий stedälik
190 круглий klöpik
191 гострий (як ніж) japik
192 тупий (як ніж) dofik
193 гладенький smudik
194 мокрий luimik
195 сухий sägik
196 правильний verätik
197 близький nilü
198 далекий fagik
199 правий detik
200 лівий nedetik
201 коло, біля, при, у (чогось) , len,
202 в, у, ув, уві (чомусь) in
203 з, із, зі (чимось) ko, me
204 і, й, та e, ed
205 якщо if
206 бо, тому що bi
207 ім'я, назва nem
  • Правопис:

Якщо слова мають різні форми (форми дієслова, граматичні рід і число, відмінювання), то правопис виглядає наступним чином:

  • дієслова: неозначена форма/дієіменник
  • інші слова: чоловічий рід, однина, називний відмінок (підмет)

Для конкретних випадків (наприклад, означена форма дієслова, жіночий рід чи множина) використовується найпростіша форма.

Списки Сводеша
Окремі мови

Албанська – Амхарська – Англійська:  ДавняСередняСучасна – Антильська франко-креольська – Арабська:  КласичнаЄгипетськаКіпрськаСиро-палестинськаТуніська – Арумунська – Ассамська – Африкаанс – Банґала – Баскійська – Башкирська – Бенґалі – Білоруська – Бірманська – Бретонська – Болгарська – Бурушаскі – Валлійська – Валлонська – Вірменська – В'єтнамська – Гаїтянська креольська – Гінді – Грецька:  ДавняНова – Грузинська – Гуарані – Ґалісійська – Ґвінейська креольська – Ґуджараті – Далматинська – Данська – Естонська – Єгипетська – Зазакі – Західнофризька – Зулу Іврит – Ілоканська – Індонезійська – Ірландська – Ісландська – Іспанська – Італійська – Кабувердьяну – Каталанська – Кашубська – Кечуа – Китайська:  ҐаньДавньокитайськаКантонськаМандаринськаСхідноміньськаСямень (Амой)Цзічжао – Корейська – Курдська – Кучанська – Кхмерська – ЛатинаНародна латина – Латиська – Литовська – Лінґала – Ложбан – Маврикійська креольська – Македонська – Малаґасійська – Малайська – Мальтійська – Маратхі – Меглено-румунська – Монгольська – Неаполітанська – Нідерландська – Німецька – Норвезька:  БукмолНюнорськ – Оджибве – Осетинська – Пап'яменто – Пенджабська – Польська – ПортугальськаПурепеча – Ромська – Російська – Румунська – Санскрит – Себуанська – Сербохорватська – Сицилійська – Словацька – Словенська – Сомалійська – Сранан-тонґо – Староґалісійська – Сунданська – Суахілі – Східнофіджійська – Таґальська – Таджицька – Таїтянська – Тайська – Теміарська – Ток-пісін – Тувалуанська – Турецька – Угорська – Українська – Фіджійська гінді – Фінська – Французька:  ДавняСучасна – Фріульська – Хауса – Хетська – Хмонґ – Чеська – Чеченська – Шведська – Шотландська ґельська – Японська

Мовні сім'ї, гілки та географічні угруповання

Абхазо-адигські – Алґонкінські – Алтайські – Австроазійські – Австронезійські – Афразійські – Балтійські – Балтійсько-фінські – Банту – Германські – Дене-єнісейські – Дравідійські – Індоарійські – Індоіранські – Італійські – Кельтські – Кукі-чинські – Кхо-бва – Майянські – Мускозькі – Мяо-яо (хмонґ-м'єн) – Ніґеро-конґолезькі – Отомангейські – Палеоазійські – Пенутійські – Південноамериканські – Романські – Сино-тибетські – Сіуанські – Слов'янські – Тай-кадайські – Тайванські – Тибето-бірманські – Тибето-бірманські (Непал) – Тупі-гуаранійські – Тюркські – Уральські – Фризькі – Хоканські – Юто-ацтецькі

Штучні допоміжні мови

Волапюк – Есперанто – Ідо – Інтерлінґва – Лінґва франка-нова – Окциденталь – Токі пона

Реконструйовані прамови

Праавстронезійська – Прабалтослов'янська – Праіндоєвропейська – Праслов'янська