Перейти до вмісту

Дранчук

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. Дранчу́к Дранчуки́
Р. Дранчука́ Дранчукі́в
Д. Дранчуко́ві
Дранчуку́
Дранчука́м
З. Дранчука́ Дранчукі́в
Ор. Дранчуко́м Дранчука́ми
М. Дранчуко́ві
Дранчукі́
Дранчука́х
Кл. Дранчуку́ Дранчуки́

Дран-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Дран-; суфікс: -чук.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. українське прізвище. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    Гіпероніми
    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]

    Білоруська

    [ред.]

    Морфосинтаксичні ознаки

    [ред.]

    Іменник.

    Корінь: --.

    Вимова

    [ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    1. ?
    Антоніми
    1. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    Гіпоніми
    1. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]

    Російська

    [ред.]

    Морфосинтаксичні ознаки

    [ред.]
    відмінок одн. мн.
    Н. Дранчу́к Дранчуки́
    Р. Дранчука́ Дранчуко́в
    Д. Дранчуку́ Дранчука́м
    З. Дранчука́ Дранчуко́в
    О. Дранчуко́м Дранчука́ми
    П. Дранчуке́ Дранчука́х

    Дран-чу́к

    Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

    Корінь: -Дран-; суфікс: -чук.

    Вимова

    [ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. Дранчук (аналог укр. слову). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    Гіпероніми
    Гіпоніми

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Джерела

    [ред.]