Косматець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Космате́ць	—
Р.	Косматця́	—
Д.	Косматцю́	—
З.	Космате́ць	—
Ор.	Косматце́м	—
М.	Косматці́ Косматця́	—
Кл.	Косматцю́*	—

Кос-ма-тець

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Косматець-.

Вимова

• • МФА: [kɔsmɐˈtɛt͡sʲ]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. геогр. урочище в Україні. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів