Костійчук

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	Костійчу́к	Костійчуки́
Р.	Костійчука́	Костійчукі́в
Д.	Костійчуко́ві Костійчуку́	Костійчука́м
З.	Костійчука́	Костійчукі́в
Ор.	Костійчуко́м	Костійчука́ми
М.	Костійчуко́ві Костійчукі́	Костійчука́х
Кл.	Костійчуку́	Костійчуки́

Кос-тій-чу́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -Костій-; суфікс: -чук.

Вимова

• МФА : [kɔsʲtʲii̯ˈt͡ʃuk] (одн.), [kɔsʲtʲii̯t͡ʃʊˈkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. українське прізвище. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: Kostiychuk (en) Російськаru: Костийчук (ru) чол.