кроїти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	кро́ю	кро́їв	кро́їтиму	—
Ти	кро́їш	кро́їв кро́їла	кро́їтимеш	крі́й
Він Вона Воно	кро́їть	кро́їв кро́їла кро́їло	кро́їтиме	—
Ми	кро́їм(о)	кро́їли	кро́їтимем(о)	крі́ймо
Ви	кро́їте	кро́їли	кро́їтимете	крі́йте
Вони	кро́ять	кро́їли	кро́їтимуть	—
Безос. форма	—
Склад. майб. ч.	буду/будеш… кро́їти

кроїти (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаного виду, перехідне (тип дієвідміни 4a° за класифікацією А. А. Залізняка). II дієвідміна

Корінь: -кроj-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• • МФА: [ˈkrɔjite]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [кро́йіти^е]

Семантичні властивості

Значення

1. різати тканину, шкіру і т. ін. на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. вирізувати за міркою деталі одягу, взуття і т. ін.; викроювати ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: кроєння дієслова: викроювати

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: кроить (ru)

Список перекладів