Кіндрачук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Кіндрачу́к | Кіндрачуки́ |
Р. | Кіндрачука́ | Кіндрачукі́в |
Д. | Кіндрачуко́ві Кіндрачуку́ |
Кіндрачука́м |
З. | Кіндрачука́ | Кіндрачукі́в |
Ор. | Кіндрачуко́м | Кіндрачука́ми |
М. | Кіндрачуко́ві Кіндрачукі́ |
Кіндрачука́х |
Кл. | Кіндрачуку́ | Кіндрачуки́ |
Кін-дра-чу́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -Кіндр-; суфікси: -а-чук.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ —
Антоніми
- ↑ —
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ —
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|