Лубня
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | Лубня́ | — |
Р. | Лубні́ | — |
Д. | Лубні́ | — |
З. | Лубню́ | — |
Ор. | Лубне́ю | — |
М. | Лубні́ | — |
Кл. | Лубне́ | — |
Луб-ня́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).
Корінь: -Лубн-; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- назва кількох населених пунктів в Україні ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Жіночий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2b
- Українські слова морфемної будови слова R-f
- Слова з 5 букв/uk
- Топоніми/uk
- Села України/uk
- Великоберезяннський район/uk